19.05.2009 в 16:57
Пишет В хлам ужратый Шухей:Читать тем,кто знаком с украинским языком,а впрочем...читайте)
-А най би тебе Порожній зжер! Що ти тут забула, бісова дівка? Ти ж була зосталася в своєму Товаристві Душ!
Автор: В хлам ужратый Шухей
Фандом: Бліч
Рейтинг:
Персонажі: Сім'я Куросакі,Рукія
Жанр: чистий гумор
Розмір: драбл
Статус:закінчено
Дисклеймер: від прав на персонажів відмовляюся
Попередження: брала українські фольклорні прокльони
Розміщення: де хочте,тільки мову збережіть)
Звичайний будній ранок звичайного японського учня, сонце тільки-но прокинулося та щедро заливало косим промінням Каракуру. Ось тільки щось мерзенно пищить недалеко від вуха.
-А най би тебе шляк трафив! – Ічіго путається ногами у ковдрі, намагається позбавитися джерела звуку, але це погано йому вдається.
-Чорт забирай ! - впавши разом із ковдрою на підлогу, підліток підіймається і хмуро зиркає на тумбочку – там виблискувало посвідчення тимчасового сінігамі – знову Порожній. Куросакі зітхнув, хлопнув себе по руці блимаючою штучкою та стрибнув з підвіконню назустріч ранку.
Порожній чекав у парку. Рукія вже нетерпляче дивилася на наручного годинника, чекаючи на тимчасового сінігамі.
-Де ти, в біса, був?! – закричала вона, ледве побачивши хлопця. – Ми ж домовлялися, що ти на кожен виклик прибігаєш за секунду до того, як він станеться!
-Ру..рукіє? – Куросакі у першу мить здивувався. А потім:
-А най би тебе Порожній зжер! Що ти тут забула, бісова дівка? Ти ж була зосталася в своєму Товаристві Душ!
-Та за тобою ще дивитися треба, як за малою дитиною!
-А щоб..
Перепалку перервав вже Порожній, що наслухався прокльонів. Один замах занпакто, хвиля духовної енергії захльоснула півнеба і розчинилася у повітрі разом із тим Порожнім.
-А щоб тобі твоє кідо боком вилізло! Щоб тебе твій старший братець відправив моркву саджати!
-Не смій згадувати брата! – Рукія гучно вдарила Куросакі по рудій потилиці та пішла з насупленими бровима.
-От дівка, - Ічіго потер потилицю та швидко помчав додому, бо ж скоро йти до школи.
Він ледве встиг заповзти назад у тіло, як двері випали під тиском широких плечей Ішшина Куросакі, за ним стояли дві дівчини.
-Сину! Чому ще спиш?! – життєрадісний порив обійняти сина був перерваний його ж вдячним поштовхом.
-Братику, ти надто довго не відповідав на стук, - пояснила Юзу.
-Що сталося? – спитала Карін.
-Та...нічого, - відповів Ічіго, одягаючи сорочку та висмикуючи ковдру з-під тата.
День тільки-но почався.
URL записи-А най би тебе Порожній зжер! Що ти тут забула, бісова дівка? Ти ж була зосталася в своєму Товаристві Душ!
Автор: В хлам ужратый Шухей
Фандом: Бліч
Рейтинг:
Персонажі: Сім'я Куросакі,Рукія
Жанр: чистий гумор
Розмір: драбл
Статус:закінчено
Дисклеймер: від прав на персонажів відмовляюся
Попередження: брала українські фольклорні прокльони
Розміщення: де хочте,тільки мову збережіть)
Звичайний будній ранок звичайного японського учня, сонце тільки-но прокинулося та щедро заливало косим промінням Каракуру. Ось тільки щось мерзенно пищить недалеко від вуха.
-А най би тебе шляк трафив! – Ічіго путається ногами у ковдрі, намагається позбавитися джерела звуку, але це погано йому вдається.
-Чорт забирай ! - впавши разом із ковдрою на підлогу, підліток підіймається і хмуро зиркає на тумбочку – там виблискувало посвідчення тимчасового сінігамі – знову Порожній. Куросакі зітхнув, хлопнув себе по руці блимаючою штучкою та стрибнув з підвіконню назустріч ранку.
Порожній чекав у парку. Рукія вже нетерпляче дивилася на наручного годинника, чекаючи на тимчасового сінігамі.
-Де ти, в біса, був?! – закричала вона, ледве побачивши хлопця. – Ми ж домовлялися, що ти на кожен виклик прибігаєш за секунду до того, як він станеться!
-Ру..рукіє? – Куросакі у першу мить здивувався. А потім:
-А най би тебе Порожній зжер! Що ти тут забула, бісова дівка? Ти ж була зосталася в своєму Товаристві Душ!
-Та за тобою ще дивитися треба, як за малою дитиною!
-А щоб..
Перепалку перервав вже Порожній, що наслухався прокльонів. Один замах занпакто, хвиля духовної енергії захльоснула півнеба і розчинилася у повітрі разом із тим Порожнім.
-А щоб тобі твоє кідо боком вилізло! Щоб тебе твій старший братець відправив моркву саджати!
-Не смій згадувати брата! – Рукія гучно вдарила Куросакі по рудій потилиці та пішла з насупленими бровима.
-От дівка, - Ічіго потер потилицю та швидко помчав додому, бо ж скоро йти до школи.
Він ледве встиг заповзти назад у тіло, як двері випали під тиском широких плечей Ішшина Куросакі, за ним стояли дві дівчини.
-Сину! Чому ще спиш?! – життєрадісний порив обійняти сина був перерваний його ж вдячним поштовхом.
-Братику, ти надто довго не відповідав на стук, - пояснила Юзу.
-Що сталося? – спитала Карін.
-Та...нічого, - відповів Ічіго, одягаючи сорочку та висмикуючи ковдру з-під тата.
День тільки-но почався.