Звичайний будній ранок звичайного японського учня, сонце тільки-но прокинулося та щедро заливало косим промінням Каракуру. Ось тільки щось мерзенно пищить недалеко від вуха. -А най би тебе шляк трафив! – Ічіго путається ногами у ковдрі, намагається позбавитися джерела звуку, але це погано йому вдається. -Чорт забирай ! - впавши разом із ковдрою на підлогу, підліток підіймається і хмуро зиркає на тумбочку – там виблискувало посвідчення тимчасового сінігамі – знову Порожній. Куросакі зітхнув, хлопнув себе по руці блимаючою штучкою та стрибнув з підвіконню назустріч ранку. Порожній чекав у парку. Рукія вже нетерпляче дивилася на наручного годинника, чекаючи на тимчасового сінігамі. -Де ти, в біса, був?! – закричала вона, ледве побачивши хлопця. – Ми ж домовлялися, що ти на кожен виклик прибігаєш за секунду до того, як він станеться! -Ру..рукіє? – Куросакі у першу мить здивувався. А потім: -А най би тебе Порожній зжер! Що ти тут забула, бісова дівка? Ти ж була зосталася в своєму Товаристві Душ! -Та за тобою ще дивитися треба, як за малою дитиною! -А щоб.. Перепалку перервав вже Порожній, що наслухався прокльонів. Один замах занпакто, хвиля духовної енергії захльоснула півнеба і розчинилася у повітрі разом із тим Порожнім. -А щоб тобі твоє кідо боком вилізло! Щоб тебе твій старший братець відправив моркву саджати! -Не смій згадувати брата! – Рукія гучно вдарила Куросакі по рудій потилиці та пішла з насупленими бровима. -От дівка, - Ічіго потер потилицю та швидко помчав додому, бо ж скоро йти до школи. Він ледве встиг заповзти назад у тіло, як двері випали під тиском широких плечей Ішшина Куросакі, за ним стояли дві дівчини. -Сину! Чому ще спиш?! – життєрадісний порив обійняти сина був перерваний його ж вдячним поштовхом. -Братику, ти надто довго не відповідав на стук, - пояснила Юзу. -Що сталося? – спитала Карін. -Та...нічого, - відповів Ічіго, одягаючи сорочку та висмикуючи ковдру з-під тата. День тільки-но почався.
Сознавать долг и не исполнять его - это трусость.(Конфуций)
Тайчо, это жестоко! Лейтенант, читающий шепотом по слогам - посмешище для всего отряда))) Но Рукия - и правда "бісова дівка")))) С третьего повтора до меня доперло, что Порожній - это Пустой)))
If you are going through hell, keep going //ад под контролем
Вы все-таки заставите меня учить украинский! (українські?) А что - пусть его в наши необразованные массы! Порожній меня тоже повеселил. Щоб тебе твій старший братець відправив моркву саджати!
bezjalosny_fossy вчити українську мову ) жаль, текст коротенький. а ещё где-то я на дьяриках видел украинскую озвучку... но так, лентяй, и не проверил, как это звучит!
-
-
09.03.2010 в 00:54Но Рукия - и правда "бісова дівка"))))
С третьего повтора до меня доперло, что Порожній - это Пустой)))
-
-
09.03.2010 в 01:32А что - пусть его в наши необразованные массы!
Порожній меня тоже повеселил.
Щоб тебе твій старший братець відправив моркву саджати!
-
-
09.03.2010 в 02:04бісова, жодних сумнівів )))
bezjalosny_fossy вчити українську мову )
жаль, текст коротенький. а ещё где-то я на дьяриках видел украинскую озвучку... но так, лентяй, и не проверил, как это звучит!
-
-
09.03.2010 в 02:06а ещё где-то я на дьяриках видел украинскую озвучку...
найдешь - поделись. ладно?
-
-
09.03.2010 в 02:07-
-
09.03.2010 в 02:08спасииибо
-
-
09.03.2010 в 07:56-
-
10.03.2010 в 02:25-
-
10.03.2010 в 23:20-
-
11.03.2010 в 00:06-
-
11.03.2010 в 00:08-
-
11.03.2010 в 00:37слово - не воробей. упс
*представляет себе картинку в стиле "Спокойной ночи Сейрейтей"*
с конкретным руконгайским говором
-
-
11.03.2010 в 00:43-
-
11.03.2010 в 00:50*сидит. слушает. а глаза хитрые-хитрые*
-
-
11.03.2010 в 01:06-
-
11.03.2010 в 01:18ну кто бы сомневался! я жду: какую именно